Home > Історія > «Так нова трава краще росте…?»

«Так нова трава краще росте…?»

pp6Починається найквітучіша пора року і таке жахливе явище, як випалювання луків, пасовищ, присадибних ділянок та очеретяних берегів. Кожен підпал завдає невиправної шкоди довкіллю, знищує живу природу і спричиняє безліч негативних наслідків: 

• Трав’яні пожежі призводять до руйнації верхніх шарів ґрунтового покриву і знищують ґрунтоутворюючі мікроорганізми. Спалювання органічної речовини – це один з основних факторів збіднення чорнозему.
• За нормальних умов, коли відмерла рослинність перегниває, всі необхідні для розвитку нового життя речовини, повертаються у землю. При згоранні ж утворюється лише попіл, а важливі для рослин азотні сполуки втрачаються. Не зважаючи на загальноприйняту думку, попіл – це дуже погане добриво.
• Вогонь знищує насіння трав’янистих рослин, що знаходиться на поверхні. Значно страждає коренева система багаторічних рослин. Таким чином багато квітів-медоносів, лікарських трав перестають рости там, де систематично проводиться випалювання.
• Також вогнем пошкоджується верхня частина коріння молодих дерев і кущів, запікається кора, що спричиняє проблеми постачання вологи і нормального розвитку дерева.
• Знищення природної трав’яно-листяної підстилки призводить до збільшення промерзання ґрунту в 2-4 рази. Стара трава необхідна для захисту молодих не стійких до різких перепадів температури рослин.
• В підпаленій сухій траві і листі згорають зимуючі корисні комахи, такі як сонечка, мурашки, жуки-туруни та інші. Їх здобич – попелиці, листоїди, шкідливі личинки залишаються зимувати переважно на гілках. Тому, спалюючи траву та листя навесні ми створюємо умови для кращого розвитку шкідників.
• Трав’яні пожежі знищують ранньоквітучі весняні рослини (первоцвіти), всі види яких знаходяться під охороною законодавства.
• При спалюванні трави на присадибних ділянках виникає загроза перекидання вогню на природні ділянки, що теж, в свою чергу, веде до порушення законодавства і знищення диких рослин та тварин.
• Екологічні дослідження не одноразово доводили хибність одного з головних аргументів весняних палів: «Так нова трава краще росте». Насправді ж це лише візуальний ефект: суха трава спочатку просто приховує зелені молоді пагони, і через це невипалені ділянки здаються сірими.

Трав’яні пожежі – відносно нове явище на Черкащині. Воно виникло лише у 70-ті роки минулого сторіччя. Але вже значно зменшило видове різноманіття рослин. Стрімко продовжують зникати лікарські рослини, які у великій кількості росли колись по ярах та луках. Все менше стає квітів-медоносів. Натомість вони заміщуються звичайною травою.
Якщо зараз не відмовитись від жахливої звички таких весняних прибирань, то порушення природних процесів може стати незворотнім.

І поки наші захисники-військовослужбовці боряться з ворожою навалою на сході, ми власноруч знищуємо наші прекрасні, квітучі, українські землі тут.

(За самовільні підпали сухої рослинності передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність. Відповідно до ст. 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення випалювання стерні, луків, пасовищ, рослинності або її залишків та опалого листя тягнуть за собою накладення штрафу на громадян у сумі від 170 до 340 грн., а на посадових осіб — від 850 до 1190 грн.)

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

TOP