Дзензелівка. Квітень (відео)

ДЗЕНЗЕЛІВКА

Люблю рідне я село,
На Маньківщині воно.
Виріс я тут, народився,
В школі тут науки вчився.

Горжуся тим, що звідси я,
Тут усі люди – як сім’я:
Усе про всіх все добре знають,
Про добро не забувають.

Допоможуть чим хто зможе.
“Дай здоров’я всім Ти, Боже!”.
Природу теж не описати.
Слів замало розказати.

Коли сонечко встає,
Все навколо оживе:
Роси капельки звисають,
Які потім опадають.

З просоня пташечки літають,
Сонечка вони чекають.
Бджілки квіточки шукають,
В траві мурашки тут блукають.

Яри туманами повиті,
А бувають такі миті –
Веселка небо розрізає,
В ставки воду всю зливає.

Цвіркуни пісні заводять,
Журавлі в ярах тут бродять:
Шукають жабок і вужів.
В ранці чути солов’їв.

Зайчик в полі пострибав,
Смачну зелень він шукав.
Усе живе, все скрізь буяє,
Лиш в Дзензелівці це буває!

Хто не був – то приїжджайте,
На погоду не зважайте!
Є на що тут подивитись!
Ну а нам – тре цим гордитись!