Цього року в концертах братимуть участь:
Павло Лисий (фортепіано)
Народився в Дзензелівці в 1991 році, де жив і навчався музиці та іншим наукам до 14 років, поки доля не привела його до спеціалізованої музичної школи в Києві. Саме в той час Павло зрозумів, що від музики нікуди вже не дінешся. Закінчивши Київську середню спеціалізовану музичну школу імені М.В.Лисенка, в 2009 році стає студентом Національної музичної академії України імені П.І.Чайковського. 31 липня 2010 року Павло та Орест Смовж в Дзензелівці зіграли перший в історії села концерт із творів світової класики, який став поштовхом до створення фестивалю «Дзензелівські вечори класичної музики». Виступав на концертах у Києві, Вінниці, Черкасах, Івано-Франківську, Харкові, Чернігові, Ворзелі, Ірпені, Бучі, Дзензелівці. Лауреат піаністичних конкурсів в Україні (2004, 2008, 2011 рр.) та Франції (2013 р.).
Орест Смовж (скрипка)
Щось таке зачаровуюче між Панським ставком та лимонадом уманського виробництва зачарувало Ореста Смовжа у Дзензелівці. І з того часу Орест разом з Павлом Лисим є головним ініціатором Дзензелівських концертів класичної музики. Також можна припустити, що він є одним із найдавніших учасників цих заходів.
Орест народився у Львові, зараз навчається в Києві. Виступав на території України, Росії, Білорусії, Молдови, Польщі, Словаччини, Чехії, Італії, Великобританії та США. Любить місцеві продукти натурального домашнього виробництва та виступи за участі місцевої публіки.
Дмитро Чоні (фортепіано)
Народився в Києві в 1993 році. Почав займатись музикою в 4 роки. В 1999 році доля привела Діму в музичну школу (де навчалась і Альона), а в 2004-му він стає учнем спеціалізованої музичної школи ім. М.В.Лисенка (де навчались і Павло, і Орест, і кларнетист Діма). А з 2011 року Дмитро – студент музичної академії імені П.І.Чайковського. За роки плідної праці він здобув звання лауреата на міжнародних конкурсах в Україні, Росії, Польщі, Грузії, Німеччині, Франції. Після виступу в Дзензелівці Дмитро має досить насичену літню програму: наприкінці липня – курс камерної музики “Colluvio” в місті Hornegg (Австрія), після чого він вирушить з концертами у Хорватію, Сербію, Австрію, Німеччину, Словенію, Боснію та Герцоговину.
Альона Декуша (фортепіано)
Народилась у Києві. У віці п’яти років була спроваджена до танцювальної школи, а через рік – до музичної. Наступні п`ять років відзначились боротьбою з викладачами і батьками за те, щоб покинути музику і стати танцівницею. Проте в 1999 році, після походу до філармонії, життя Альони круто змінив почутий фортепіанний концерт Чайковського, який майже тиждень «виконувався» Альоною під вінілову платівку на кухонній обробній дошці, що по формі нагадувала скрипку. З цього моменту батьки і сусіди були приречені слухати класичну музику щоденно… майже щоденно. За шкільні роки були здобуті премії на декількох конкурсах, а також розуміння того, що музика є єдиною справою, якою хотілося б займатись. З 2003 року Альона – студентка музичного училища імені Р.М. Глієра, а з 2008 року – НМАУ ім. П.І.Чайковського.
Ігор Єрмак (флейта)
Український флейтист радянського походження. Народився у нелегку епоху перебудови у сім’ї стаханівця і комсомолки. Намагаючись перевиконати план, як виявилось згодом, останньої п’ятирічки в історії СРСР, батьки працювали «денно і нощно», що призводило до усамітнення Ігоря і давало вдосталь часу для самозаглиблення і розширення світогляду за допомогою грамофона, бабінного магнітофона і книжки «Что? Где? Когда?». Із самого дитинства у хлопця найяскравіше проявлялися дві риси характеру: любов до прекрасного і непереборна лінь. Батьки віддали сина до музичної школи, танцювального колективу, спортивної секції і гуртка з будування корабликів… Та ніщо не могло замінити непереборної жаги мистецького запалу. Віддаючи належне «старим майстрам», Ігор задумувався над юридичною і військовою кар’єрами. Але переміг нездоровий глузд, і єдино правильним було обрано шлях музики. Щодо інших захоплень, то це, нехай його пробачать вегетаріанці, – полювання і риболовля.
Дмитро Пашинський (кларнет)
Народився в місті Києві в 1991 році. Навчався в київській середній спеціалізованій музичній школі ім. М. В. Лисенка. Там і познайомився з учасниками та організаторами концертів в Дзензелівці. Зараз є студентом Національної музичної академії України ім.П.І.Чайковського. Але творчий союз стався в січні 2012 року. «Хлопці запросили мене настроїти фортепіано перед концертом в Києві, і в знак подяки запропонували прийняти участь в цьому ж концерті. Коли запросили приїхати і виступити в Дзензелівку – я погодився із задоволенням. Це однозначно дуже цікавий проект», – зазначив Дмитро.
Денис Сагіров (бандура, вокал)
Народився 13 липня 1992 року у місті Кам’янець-Подільський, що на Хмельниччині. З перших класів школи займався усім чим тільки можна було б: малював, писав твори, і вірші намагався… і танцював, і грав на балалайці. А чому на ній? Бо хотів на гітарі – а сказали, що ще маленький, і хай би поки на тому «трикутнику»! Коли ж виріс до 5 класу, сказали, що пізно перевчатись. Основою переходу на бандуру було те, що він ще й співав… Співав у храмі та й вдома – любить він це діло, ось! По закінченні сьомого класу вирішив вступати до Стрітівської вищої школи кобзарського мистецтва, що поблизу Києва – і ось тільки Денису вдарило 14 років, як він вже був за пів тисячі кілометрів від мами та рідного дому. Правильним чи ні, але цей крок змінив усе його життя, пов’язавши навік з народною музикою, хай і у академічній сфері. По закінченні цього закладу, вступив до Національної музичної академії України імені П.І.Чайковського, де зараз і навчається на четвертому курсі.
Анастасія Друзюк (вокал)
Народилася у мальовничому місті Рівне. Допитлива, непосидюча та енергійна дівчинка завжди прагнула дізнатися щось новеньке, цікаве та величне. Коли до загальноосвітньої школи прийшли набирати діток у клас фортепіано, варіантів не залишилося – вона мала це спробувати! Так Анастасія і потрапила у Рівненську музичну школу №2. Проте, співаючи в хорі, свою партію тримала чітко і дуже голосно. Вчителі запропонували альтернативу – відвели у клас фольклорного ансамблю «Уляночка». З того часу Анастасія не розлучається з українською піснею і намагається зберегти її та передати нащадкам. У 2006 році стає студенткою Київського національного університету культури і мистецтв. Під час навчання як солістка колективів «Кралиця» та «Многая літа» виступає на сценах Чехії, Польщі, Франції, Росії, Німеччини та різних міст України. В 2010 році вперше потрапила до доброзичливої Дзензелівки, яка не залишила її байдужою – відтоді із задоволенням приїжджає відпочити та поспівати до цього барвистого краю!
Сергій Василюк (гітара, вокал)
Українець, киянин, народився 9 червня 1983 року. Насамперед відомий як вокаліст і лідер рок-гурту «Тінь Сонця». З 2009 року активно практикує сольні виступи в акустичному (камерному) форматі як бард. У репертуарі виконавця переважають авторські пісні патріотичного, романтичного та філософського характеру. Часом виконуються і українські народні пісні. Навесні 2009 року Сергій здійснив перший тур Україною, відвідав практично всі регіони: від Львова до Харкова, від Києва до Севастополя (більше 20 міст). Того ж року відвідав Мінськ та Москву. Вже за рік презентував свій дебютний альбом «Сховане обличчя» і здійснив другий всеукраїнський тур. Концерти стали своєрідним відкриттям для глядачів за своєю суттю: на них не було ніякого сценічного бар’єру, а навпаки – щире безпосереднє спілкування з відвідувачами, відверті відповіді, цікаві історії з життя, жарти і навіть казки. У вересні 2011 року у Львові Сергій презентував свою другу платівку – міні-альбом на вірші Редьярда Кіплінга в українському перекладі в рамках мистецького проекту «Легенди Книги Джунглів». У 2012 році він презентував у Києві авторський мистецько-просвітницький проект “Видатні українці”. Виступав у Перемишлі та Мюнхені. Мрія музики – відвідати всі куточки світу, особливо ті, де живуть українці.
Всі концерти проходять у Дзензелівському краєзнавчому музеї
Черкаська область, Маньківський район, село ДЗЕНЗЕЛІВКА, вул. Центральна, 12.
Напишіть відгук