Нашим соснам 80 років!

2013 року виповнюється 80 років пам’ятці природи місцевого значення „Сосни“.

Вони були посаджені 1933 року разом з садком Поляна. Садок був розділений широкою дорогою, з одного боку якої висадили черешні, а з іншого – сосни (як іти з села до лісу, то праворуч росли сосни, а ліворуч – черешні). До цього часу сосни ніде в Дзензелівці не росли. Ініціатором був один з найвидатніших дзензелян – Макаренко Прокіп Васильович.

Коли садили сосни і черешні, то колгоспники питали: навіщо така широка дорога? Прокіп Васильович відповідав, що колись тут будуть їздити великі машини, тому й така дорога. Для колгоспників тоді це було неймовірно. Цю дорогу ще називали „Дорогою життя“. Бо колгоспники жили дуже бідно, грошей на трудодні давали мало, або й не давали взагалі. Тож все, що можна було продати, несли або везли цією дорогою через ліс, до Корчми – і там на трасі Київ-Одеса продавали.

До того ж багато десятиліть сосни супроводжували дзензелян в останню дорогу – з їхніх гілок робили вінки для померлих.

Довжина соснового ряду – 800 метрів. Це пряма лінія від колишнього хімскладу до пасіки в Бодиному лісі.

Зараз сосен нараховується 181, хоча спочатку їх було значно більше – біля 320. Дві з них в поганому стані – напіввсохлі. Деякі сосни просто зрізані дзензелянами для своїх потреб. З боку лісу в ряду сосен росте 39 дубів. Дуби, мабуть, ровесники соснам – насіялися вони природнім способом, оскільки поруч ліс.

Садка вже давно немає. Немає і черешень – постаріли, стали всихати. А сосни ростуть.

23 сесія сільської ради, що відбулась 16 травня 2001 року, прийняла рішення про включення „Сосен“ в заповідний комплекс пам’яток природи села Дзензелівки. Однак, не дивлячись на це, взимку 2013 року кимось з дзензелян були знищені дві величезні сосни.

А треба не тільки зберегти цей унікальний природній об’єкт, а й відновити його первозданний вигляд, досадивши на місце всохлих дерев молоді сосенки.

Хто може допомогти саджанцями, добривом чи власною робочою силою – долучайтеся!