Home > Літературна творчість > Поезія. Дудник Ганна Ярмилівна

Поезія. Дудник Ганна Ярмилівна

Публікацію підготовлено Дудником Ю.П.

Дудник (дівоче прізвище – Король) Ганна Ярмилівна.

Народилася 7 січня 1927 року в Дзензелівці.
1934 року пішла в перший клас Дзензелівської школи.
1941 року закінчила 7 класів Дзензелівської школи.
З 29 травня 1942 року по 8 серпня 1945 року перебувала на примусових роботах вНімеччині.
1945 – 1948 роки навчалася і закінчила Маньківську середню школу, здобувшисередню освіту.
1957 – 1961 навчалася заочно в Уманському державному педагогічному інституті ізакінчила його за спеціальністю біологія і основи сільськогосподарськоговиробництва.
З 1952 по 1978 рік працювала вчителем Дзензелівської середньої школи,викладаючи хімію і біологію.
1950 року вступила, а – 1952 року закінчила повний курс Уманського державногоучительського інституту за спеціальністю природознавство і географія.
1978 року вийшла на пенсію за вислугою років.
Померла 31 березня 2007 року. Похована в Дзензелівці.

З 29 травня 1942 року по 8 серпня 1945 року перебувала на примусових роботах в Німеччині.

Вірш наведено точнопо рукопису. Написаний він 2005-2006 року.

Моє село 

Дзензелівка, колиска ти мого дитинства
Храмюності і радості
Ітиха пристань ти
Моєїстарості.

О,як люблю тебе,
Землемоїх батьків,
Ігори і сади твої
Ітихі заводі ставків.

Люблю Бондарську гору
ІМатер’янишин ставок
Моєдитинство босоноге
Пробіглотам у мареві казок.

Аяка гарна ти весною
Колицвітуть сади
Умитаранньою росою
Назустрічсонцю проснешся ти.

Немов в тумані
Всебіло навкруги
Рожево-білимцвітом
Яблунярозцвіли (так у нас кажуть на яблуні в множині – наголос на У. (прим.Ю.П.Дудника))

Ів пахощах медових
Уяблуневому садочку
Стоїтьмоє село
Мовдівчина в віночку.

Бринить там музика
Бджолинасеред дня
Авечорами серце мліє
Відпісні солов’я.

Селомоє, барвіночку хрещатий
Подвір’ячка устелені зеленим моріжком
Хати твої білесенькі
І чорнобривці під вікном.

Красуне Дзензелівко,
Ти пісне солов’їна
Куточок раю ти
Моєї неньки України.

Г.Я.Дудник з учнями Дзензелівської школи. Фото 1950–х років.

Comments:2

Leave a Reply
  1. Відповіcти Вадим Лисий 11/07/05

    А можна викласти вірш (а на мою думку, це запросто міг би бути гімн села, про що вже писалось на сайті) "Дзензелівка – мій батьківський краю!"???

    Цей твір набагато сильніший за той, що виклали на сайті.

  2. Відповіcти Едуард Леонов 11/08/25

    Щиро!

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

TOP